КЕТАМИН VHQ Елизово

Але, народ, шо я вам буду розповідати! Відбулось в моєму житті таємне пригода, про яку давно мріяв, але ніколи не гадав, що зможу це зробити. Вийшло так, що я купила кетамін і вирішила поїхати в Дубаї трохи покататись на хвилях екстазу. Маю вам сказати, цей досвід був неймовірним і зашкалюючим!

Щоб все почалося, я заклала кет на одній з великих вечірок у місті. Коли з'явився знайомий ділер, в мене вже були готові диски екстазу, які я замовила заздалегідь. Очікування були неймовірними, і я не могла дочекатися, коли зможу відчути галюциногенну силу цих таблеток.

Отже, минула ніч нашого веселощів, і настала пора розпочинати кутити та сидіти бездельничати на пляжі Дубаю. Взяла з собою передатчик, щоб підтримувати зв'язок з друзями в телеграммі. Все було зумовлено тим, що я не хотіла бути зовсім сама у цьому шаленому пригоді.

Я включаю музику на своєму телефоні і починаю розмову зі своїми транками. Ми обговорюємо, які ми розумні і яскраві, коли знаходимося на хімічному хмелі. Втім, відразу після цієї розмови я вирішую, що ми просто уявляємо цю розумність і насправді просто виглядаємо як придурки, які прагнуть забути про реальний світ.

Я відходжу у власний світ і відчуваю, як екстаз починає діяти. Мої почуття проявляються у всій своїй величі. Колірні схеми починають змінюватися, а звуки набувають нового сенсу. Мені здається, що я стаю майже невидимою, як гострий лезо.

Я продовжую отримувати нові повідомлення в телеграмі від моїх друзів. Вони запитують, як у мене справи, і я можу лише засміятися над цим питанням. Насправді, у мене жодних справ - я просто хочу насолоджуватися своїм психоактивним пляшечком насолоди.

Я вирішую вийти на вулицю і прогулятися вздовж пляжу. Мої сенсори заповнюються екстазом, і мені здається, що я можу літати. Таке відчуття неймовірно веселе, і я хочу випробувати на собі кожен момент цього плавного переливання кольорів та звуків.

Потягнувшись за шортиками, я відчуваю на руках пісок, який нагадує мені про вічний рух часу. І хоча цей момент може здатися незначним, для мене він має велике значення. Він нагадує мені, що я тут і зараз, а не вперед, або назад в часі.

Мій світ стає все більш ілюзорним, коли я поглядаю на хмари, що утворюються в голові. Я споглядаю на них, як на фарбу, яка поступово тече моїми венами. Це єдиний спосіб знову з'єднатися з реальним світом і відчути себе присутнім у реальності.

Мої друзі продовжують висилати мені тисячі повідомлень в телеграмі, але вони мабуть не розуміють, що я їх навіть не читаю. Вони просто не можуть розібратися, що головне, що зараз відбувається у моїй голові, це якісь інші, зовсім нереальні речі.

Нарешті, коли ефект галлюциногенів затихає, я повертаюся до реальності і реалізовую, що я в Дубаї. Мій досвід був незабутнім, і я відчуваю, що стала трохи мудрішою, але чи варто було за це так дорого платити?

В загальному, як наркоман комік, варто сказати, що цей досвід з кетаміном в Дубаї залишиться зі мною назавжди. І хоча, можливо, я не раджу всім спробувати галлюциногени, але він точно вартий уваги для тих, хто хоче дізнатися більше про себе та свої можливості.

Чё, геймеры! Вот решил я однажды покинуть свою трёхкомнатную квартиру грязную берлогу, прокололся побывать на футболе со своими единомышленниками - фанатами. И, конечно, по пути не мог обойти стороной нашего тупика с закладками. Ведь как же без дозы, да? Всё, чтобы чувствовать себя в порядке, не клиняться видеть белых слонов и другие галлюцинации. Чтобы не быть импостером в глазах своих ребят из "поискухи", я решил показать свою смелость и независимость. Пиу-пиу! Взял я телефон, позвонил своему дилеру и сказал: "Давай, бро, изи кетамин!". Ну, и как тут напротив не согласиться? Через десять минут я уже был у него на пороге. Научились, значит, афганские парни быстро козырять. Негры Крутые парни, они знают толк в закладках. Тема забористая! И мой дилер - не исключение. Лицом к лицу стоял сидел он передо мной за столиком, пачки в руках. Я, как знающий ребята, понял, что покупка удалась. В общем, по деньгам я отдал свои последние сбережения, но это же мелочи. Знаете, ведь правда, что здоровье дороже денег? Такой кайф я испытал, когда мне досталась моя доза! Я люблю этот запах, это ощущение лёгкости, будто паришь над землёй. Ах, жизнь прекрасна! Собравшись с мыслями, я решил, что пора отправляться на футбол. Качаем мозги! Вмазал себе последний шалавский бампер, выдавливаю в зубах усилю свою дозу и выхожу на улицу. Таксист недоумевает, когда я говорю ему, что надо ехать на стадион. В этом городе только "небояры" идут на футбол, но что мне делать, если я немного не такой, как все? Скатертью дорога! Моя точка назначения приближается, и я уже слышу гул толпы фанатов. Все эти парни с флагами и растяжками, неотъемлемая часть стадионной культуры. Мне нравится, когда люди просто распускаются и получают удовольствие от жизни. Сейчас я прекрасно понимаю их, ведь меня поджимает кинутый адреналин и эйфория от принятия закладок. Ты пофигист! Вот я и на стадионе. Стою среди своих ребят и кричу вместе с ними. Но мои крики не такие, как у них. Мои крики - это экзальтация наркомана, который решил отключить свой мозг на 90 минут. И действительно, все камни голы и другие галлюцинации, происходящие на поле, никак не могут конкурировать с тем, что происходит в моей голове. Я объединяюсь с массой, но внутри меня нет ничего, кроме моих мыслей и моего состояния изи машины. Конец игры, конец нашего путешествия. Все кончилось, и пришло время возвращаться. Я прошёлся между рядами, слушая разговоры вокруг. Люди обсуждают игру, комментируют действия игроков, делятся эмоциями. Я слушаю их, но не принимаю участие. Я уже давно не последователь футбола. Моя игра совсем другая. Такси, домой! Таксист молча везет меня обратно, и я смотрю в окно, уставившись в ночное небо. Светофоры мелькают, и я погружаюсь в свои мысли. А что же будет дальше? Вопрос задает себе каждый наркоман. Мы живем одним днём, ощущаем каждую клеточку своего тела и ожидаем следующей дозы. А в данный момент я просто наблюдаю, как город проносится мимо меня. И вот запрос начинается снова. Пауза между тренировками, адиас афганский ребятня! До встречи, закладки и клини. Возможно, скоро меня подждет реабилитация, но пока что я наслаждаюсь каждой дозой и каждым моим шагом на футбольном поле. Для меня это отрыв, будь-то наркотики или футбол. И пока есть эта дикая природа внутри меня, я буду жить это в полной мере.